Українські банки почали дивитись на своє майбутнє більш оптимістично. Разом з тим, згідно з їхніми прогнозами, вартість усіх видів залучень у ІІІ кварталі 2022 року суттєво зросте. Частка зобов’язань в іноземній валюті знижуватиметься, а загальна строковість депозитів надалі скоротиться. Саме про це свідчить останнєопитуванняНБУ про банківське фондування.
Фондування продовжує дорожчати
За підсумками ІІ кварталу, юрособи наростили обсяг вкладів у 72% банках, які опитав НБУ. Це пов’язано з тим, що для корпоративних клієнтів фінустанови відчутно підвищили відсоткові ставки. А ось портфель депозитів населення збільшився тільки в найкрупніших банках.
За останні 12 місяців банки в середньому збільшили капітал. Але 60% установ переконані, що в майбутньому він знижуватиметься через збитки, спровоковані війною. До речі, це вперше, коли на показник не вплинуть нормативні вимоги регулятора.
З іншого боку, банки стали вкрай неохоче вдаватися до оптового (зовнішнього) фондування – випускати облігації, брати кредити у міжнародних фінансових організацій, материнських банків і залучати довгострокове рефінансування в НБУ, вартість якого стрімко виросла після підняття облікової ставки до 25%.
"Установи, що мають наміри залучати оптові кошти, переважно планують зробити це в перспективі одного року, проте не наступного кварталу. Вони наголошують, що на обсяги залученого оптового фондування негативно впливає передусім його подорожчання та зниження інтересу інвесторів", – вказує НБУ у своєму дослідженні.
У III кварталі фінустанови очікують значного підвищення вартості залучень як від компаній, так і від населення. Ціна оптового фондування теж зростатиме, хоча й не так стрімко. Також банки прогнозують подальше зменшення питомої ваги валютних коштів клієнтів і строковості депозитів.
Найголовніший ризик – кредитний
Як пояснила у коментарі Delo.ua перша замголови Нацбанку Катерина Рожкова, на сьогоднішній день у банківській системі кредитний ризик залишається головним фактором, який загрожує стабільності банків.
Це стосується як підприємств, так і населення. Підприємства втрачають заставне майно, припиняють діяльність через війну і страждають від розриву логістичних зв'язків, а відтак мають проблеми з погашенням кредитів. Хоча фінустанови поки що й не застосовують до них санкції.
"За нашими підрахунками українські банки втратять через війну орієнтовно 20% кредитного портфеля. Втім, системно важливі банки зможуть ці збитки покрити. Що ж стосується ризиків капіталу, то їх не існує", – підкреслює Катерина Рожкова.
І справді, у березні-травні об’єм непрацюючих кредитів (NPL) зріс на 12,4 млрд грн (1,1 в. п.) – до 27,6% станом на 1 червня. Але їхня доля нижча, ніж на початку року (30% на 1 січня). В НБУ очікують, що надалі якість кредитного портфеля погіршуватиметься з огляду на виклики війни.
Остання якраз і є причиною, чому загальна строковість депозитів надалі скоротиться, про що йшлося вище.
Другий по важливості ризик – процентний
Депозитний портфель банків у ІІ кварталі зростав все ж не настільки стрімко, як хотілося б. Особливо це стосується вкладів населення. Громадяни, очікуючи подальше зростання темпів інфляції і нарощуючи обсяг проблемних кредитів, не поспішають нести гроші в банки.
І хоча впродовж березня-червня гривневі вклади громадян зросли більш ніж на 20%, є чинники, які цей процес гальмують. Йдеться про процентний ризик. Оскільки депозитні ставки низькі (з огляду на макроекономічні реалії), населення нерідко віддає перевагу або конвертації гривні в євро чи долар, або купівлі товарів тривалого користування. Передусім це електроніка, побутова техніка.
Рожкова пояснює, що хоча НБУ, піднімаючи облікову ставку, і спонукає банки підвищувати дохідність депозитів, трансмісія (реакція фінустанов на дії регулятора) є в умовах війни ще довшою, ніж зазвичай. Це означає, що банкам таки варто піти на підвищення ставок, щоб уникнути відтоку депозитів ще більше.
Фінансовий експерт Василь Невмержицький звертає увагу, що підвищення облікової ставки не спровокувало масове зростання відсотків за депозитами фізосіб. На даний момент їх дохідність сягає 18,5-20%. Але такі умови пропонують дрібні установи, які вимушені залучати дорогі кошти, щоб погасити рефінансування НБУ.
"Так, кредитний і процентний ризик є на сьогоднішній день основними. Заставне майно руйнується, рівень непрацюючих кредитів стрімко росте. І фінустанова мають думати, як викручуватися з ситуації. Хоча НБУ поки що не наклає санкції за порушення нормативів, проблема лишилась", – каже він.
Такая ситуація в будь-якому разі вдарить по резервах банків. А це у свою чергу примусить акціонерів зайвий раз подумати, чи є сенс вкладатися у фінансову установу в умовах глибокої кризи. Втім, Нацбанк неодноразово наголошував, що банківська система в Україні, попри війну, стоїть міцно. Тому боятися банкрутств банків не варто. Під загрозою хіба що невеликі учасники ринку, падіння яких на загальну стабільність системи в принципі не вплине.
Стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав споживачів фінансових послуг "Знай свої права: кредити", яку проводить Національний банк України.
Prostobank News- новини економіки України та краху росії у нашому телеграм каналі. Підписуйтесь!
Вона стане продовженням першої подібної кампанії, яку Національний банк проводив у 2021 році, і триватиме у липні−жовтні 2022 року в усіх регіонах України.
Ключове завдання та мета кампанії – захист прав позичальників та поліпшення знань споживачів про кредитні послуги.
Важливим напрямом кампанії стане роз’яснення населенню таких питань: на що звертати увагу під час оформлення кредиту, що таке кредитні канікули та реструктуризація, які їхні умови та порядок оформлення.
Також Національний банк разом із партнерами розповість, як перевірити кредитну історію та що робити в разі порушення кредитором чи колектором вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем.
Поліпшення знань та навичок у сфері кредитних послуг допоможе українцям краще зрозуміти свої права як позичальників та ухвалювати зважені фінансові рішення.
"Ми впевнені, що поінформовані споживачі кредитних послуг – більш захищені від фінансових ризиків. Вони краще розуміються у фінансових послугах, приймають усвідомлені фінансові рішення і можуть виваженіше розпоряджатися грошима. Як наслідок, їхнє матеріальне становище буде покращуватися, а це сприятиме зростанню добробуту нашої країни. Саме тому для Національного банку є важливим питання обізнаності споживачів в умовах надання кредитних послуг", – прокоментував заступник Голови Національного банку України Ярослав Матузка.
Він додав, що під час війни кредитування має свої особливості. З одного боку, знизився апетит банків до ризику, з іншого – зменшився кредитний попит населення. Для відновлення роздрібного кредитування, яке сприяє підвищенню споживання, а відповідно й розвитку економіки, потрібно, щоб споживачі кредитних послуг чітко усвідомлювали свої права та зобов'язання перед фінансовою установою та були здатні обслуговувати кредити навіть у разі непередбачуваних ситуацій.
"Звернення споживачів до регулятора щодо правовідносин за кредитними договорами, а також щодо неетичної поведінки осіб під час стягнення простроченої заборгованості становлять левову частину скарг на банки та небанківські фінансові установи. Споживче кредитування у своїй суті несе в собі підвищені ризики саме для споживача, який часто не усвідомлює повну вартість кредиту та свою відповідальність за договором. Саме тому ми приділяємо особливу увагу цьому напряму. Прийняття та удосконалення існуючих нормативно-правових актів, спрямованих на захист прав споживачів, а також пильний нагляд за діяльністю учасників ринку кредитування дають змогу попередити порушення та нормалізувати процеси, але попереду все ще багато роботи", – зазначила начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.
За її словами, споживачі завжди повинні відповідально приймати рішення щодо укладення договору кредитування, а кредитори прозоро та якісно доносити інформацію про повну вартість та умови послуги.
У межах кампанії Національний банк запускає спеціальну вебсторінку (лендинг) "Знай свої права: кредити" з детальною інформацією про кредитні послуги.
Кампанія відбувається за підтримки міжнародних партнерів – Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні, а також проєкту технічної допомоги Європейського Союзу "Посилення регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком" (EU-FINREG).
Про це йдеться у повідомленні НБУ, передають Українські Новини.
Національний банк України відкликав у ТОВ “Лайм Кепітел” (ЄДРПОУ 41885310), ТОВ “Єнот Фінанс” (ЄДРПОУ 43923462), ТОВ “Профінанс Груп” (ЄДРПОУ 44401037), ТОВ “Глобал Інфініті Україна” (ЄДРПОУ 37974315), ТОВ “ФК “Токката” (ЄДРПОУ 408907612), ТОВ “ФК “Фін.ком” (43497650), ТОВ “ФК “Фінансовий Партнер” (ЄДРПОУ 38322199) усі наявні ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг на підставі поданих ними заяв.
Крім того, відкликано ліцензію на надання гарантій у ТОВ “Оптіма Факторинг” (ЄДРПОУ 41586256) на підставі поданої товариством заяви.
Водночас відомості про ТОВ “Лайм Кепітел”, ТОВ “Єнот Фінанс”, ТОВ “Профінанс Груп”, ТОВ “Глобал Інфініті Україна”, ТОВ “ФК “Фінансовий Партнер” виключено з Держаного реєстру фінансових установ на підставі поданих ними документів.
Такі рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив на засіданні 26 липня 2022 року.
Як повідомляли Українські Новини, після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права провадити діяльність за видами відкликаних ліцензій.
Відкликання ліцензій не позбавляє фінансову установу від виконання своїх зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
Международная конференция в Лугано по восстановлению Украины была лучом света во тьме смертей и разрушений, причиненных российской агрессией. Думать о послевоенном восстановлении важно, однако длительная война является реальной перспективой, требующей изменения макроэкономической политики уже сейчас, пишут экс-замглавы НБУ Олег Чурий и глава международного академического совета KSE Юрий Городниченко. // 25.07.2022
Основные факты ясны.
Во-первых, экономика Украины столкнулась со значительным негативным шоком.
Во-вторых, поскольку экономика существенно сократилась и в то же время правительство должно покрывать огромные военные расходы, фискальный дефицит составляет около $5 млрд в месяц.
В-третьих, правительство имеет ограниченную способность привлекать ресурсы для покрытия этого дефицита с помощью налогов (экономика слабая) или долга – международные рынки капитала закрыты для Украины, а на внутреннем рынке Министерство финансов не хочет продавать долг по новым, более высоким, ставкам, что искажает монетарную трансмиссию.
В-четвертых, союзники оказывают значительную помощь, но этого недостаточно. С начала полномасштабной войны Украина получила около $11 млрд внешней поддержки, в среднем $2,7 млрд в месяц.
В-пятых, хоть Нацбанк и зафиксировал обменный курс, чтобы сдержать инфляцию, он должен печатать деньги (225 млрд грн с начала войны), чтобы поддержать правительство. Центральный банк повысил ключевую ставку до 25%, чтобы защитить гривню и контролировать инфляцию, достигшую 20%.
Эта ситуация неустойчивая. Хотя НБУ может оказывать прямую поддержку правительству, цена этого – быстрое «сжигание» валютных резервов. Только в июне центробанк продал около $4 млрд резервов, чтобы поддержать гривню.
У центробанка ограниченные ресурсы и инструменты и в то же время конфликтующие цели. Он не может одновременно поддерживать обменный курс, печатать деньги для покрытия фискального дефицита и поддерживать стабильность финансовой системы. Можно сказать, что война требует экстраординарных усилий – и мы соглашаемся, что во время войны доминирование фискальной власти над центробанками не является редкостью, но в нашей ситуации цифры «не сходятся» и поэтому риски развертывания кризиса существенно растут.
К примеру, прогнозируемое международное финансирование на вторую половину 2022 года – около $18 млрд. Если ежемесячные расходы резервов на поддержку курса составят $4 млрд, а выплаты по внешнему долгу (тело и проценты) – $3 млрд к концу года, валютные резервы могут снизиться до опасно низкого уровня – $12–15 млрд.
Еще один потенциальный фактор снижения резервов – спрос от «Нафтогаза» на оплату энергоносителей в ходе отопительного сезона, который может достигнуть во второй половине 2022 года $2–4 млрд. Однако мы также должны думать о резервах в 2023 году! Если действующая политика будет продолжаться, в связи со значительным падением резервов НБУ вынужден будет ограничить продажу валюты только для покупки оружия или другого критического импорта.
Несколько мер политики, чтобы справиться с этими вызовами
Во-первых, фиксация обменного курса была правильным шагом в начале войны, когда экономика пострадала особенно сильно и было критически важно контролировать ожидания во избежание паники.
Однако с каждым последующим днем войны обменный курс удаляется от экономических реалий, что накапливает дисбалансы.
К примеру, поскольку инфляция в Украине гораздо выше, чем в мире, в реальном измерении курс гривни значительно вырос, что тормозит экономическую активность. Более того, фискальные дисбалансы заставляют НБУ быстро «сжигать» валютные резервы.
НБУ может либо девальвировать гривню, либо позволить ей свободно плавать, однако он не может продолжать поддерживать фиксированный курс.
У каждого из этих решений есть плюсы и минусы.
К примеру, девальвация сегодня может принести временное облегчение, однако она также создаст ожидания предстоящей девальвации, что может повысить инфляционные ожидания и снизить стимулы экспортеров завозить валюту в Украину.
Гибкий курс позволит рынку смягчать шоки и уберет определенные искажения (например, хоть наличный и карточный курсы сегодня практически сравнялись, коммерческие банки получают неоправданно высокую маржу – 10–15% из-за множественных курсов).
Однако при гибком курсе трудно иметь номинальный якорь для цен (другая опция – прямо контролировать цены, что является плохой идеей, или фокусироваться на инфляционном таргетировании, что сложно в условиях неопределенной монетарной трансмиссии).
Во-вторых, Министерство финансов должно работать над тем, чтобы получить больше доходов и контролировать расходы. Так, восстановление пошлин и НДС на импорт было очевидным шагом. Платежи по внешнему долгу – тяжелое бремя: платежи по суверенному долгу, удерживаемому частными инвесторами, составят $1,7 млрд во второй половине 2022 года и $2,8 млрд в 2023 году.
Как минимум правительство должно репрофилировать платежи в более отдаленное будущее (не менее трех лет), и это репрофилирование должно касаться не только облигаций, которые гасятся в 2022–2023 годах, но и тех, которые гасятся позже.
Этот шаг поможет убить сразу двух зайцев: снизить фискальное давление и сохранить международные резервы. Расширение налоговой базы, чтобы покрыть теневую экономическую активность, может помочь получить больше прибыли.
Определенная форма фискальной консолидации (например, лучшее таргетирование социальной поддержки) будет болезненной, но может быть необходимой.
Если коротко, политики, снижающие фискальный дефицит и таким образом уменьшающие необходимость для центробанка печатать деньги, полезны для макроэкономической стабильности.
В-третьих, хотя мало кому нравятся валютные ограничения, в критической ситуации их использование может быть оправданным. Действительно, поскольку во время войны роль цен в распределении ресурсов ограничена, количественные ограничения могут быть использованы, чтобы направить ресурсы на основные потребности.
Недавно правительство отменило перечень товаров критического импорта, но продлило его действие для услуг. Это был логичный шаг, поскольку список практически потерял смысл – в него входили почти все товары.
Нужно создать новый, гораздо более короткий список критического импорта или повысить тарифы (ввести дополнительные импортные тарифы 10–15%), чтобы ограничить импорт.
Кроме того, можно использовать многие другие инструменты для ограничения утечки капитала из Украины. Например, НБУ может запретить предоплату импорта (за некоторыми исключениями), снизить потенциальный спрос на валюту со стороны банков в связи с формированием резервов под кредитные операции и ввести более жесткие ограничения на транзакции с платежными картами для физических лиц.
В-четвертых, правительство должно удвоить усилия по привлечению большего количества ресурсов на двусторонней основе. Нужно привлекать большее донорское финансирование. Центральный банк может установить линии своп с другими центробанками (у НБУ уже есть такая линия с центробанком Польши). Такие ресурсы самые дешевые для Украины, однако Украина их напрямую не контролирует.
В общем, нужно помнить, что в войне на истощение экономический фронт критически важен для побед на поле боя. Макроэкономическая стабильность – важнейшее условие для работы экономики. Валютный кризис, банковская паника или высокая инфляция могут подорвать способность страны поддерживать боевые действия.
В самом начале полномасштабной войны политики были адекватны, особенно учитывая ожидания скорого окончания войны. Однако ландшафт меняется, и Украина должна готовиться к продолжительной войне.
Макроэкономическую политику следует изменить, чтобы обеспечить экономическую основу для победы.
Валюту можна купувати із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяцівНаціональний банк України із 21 липня дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам. Про це повідомляє пресслужба НБУ.Водночас валюту можна купувати із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті).«Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку», – йдеться в повідомленні пресслужби.Нагадаємо, НБУ вперше з початку війни підвищив курс долара до гривні. НБУ з 21 липня 2022 року підвищив офіційний курс долара до гривні на 25% до 36,5686 грн/долар.Також НБУ ухвалив важливі зміни щодо карткових рахунків українців.Раніше Нацбанк оцінив, як вплине на Україну падіння курсу євро. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/personal-money/banki-zmozhut-prodavati-bezgotivkovu-valyutu-gromadyanam-ale-je-umova-rishennya-nbu-862167.html
ПриватБанк відновив програму фінансування обігових коштів для підтримки підприємств малого бізнесу з річною виручкою від 30 до 300 млн грн. В рамках цієї програми бізнес клієнти банку зможуть користуватися кредитами на поповнення обігового капіталу як за участі програми державних гарантій, так і під заставу техніки або гарантій власника бізнесу. ПриватБанк планує виділити майже півмільярда гривень для розвитку підприємств та підтримки економіки країни.
Як повідомив керівник дирекції обслуговування бізнес клієнтів ПриватБанка Євген Заіграєв, для клієнтів малого бізнесу - експортерів та тих, хто працює у критично важливих галузях економіки, мінімальна сума кредитування становить 500 тис грн. Максимальна сума фінансування - в межах розрахункового кредитного ліміту, але не більше ніж 10 млн грн.
Строк такого кредитування становить 24 міс або на термін дії державної гарантії. Вартість користування кредитними коштами встановлюється відповідно до затверджених ставок за програмами державних гарантій та “Доступні кредити 5-7-9%”. Для прискорення отримання рішення про можливість фінансування спрощено процедуру розгляду пакету документів.
Альянс Банк пропонує фінансування агробізнесу за програмою Європейського інвестиційного банку, бо вважає підтримку аграріїв пріоритетною у 2022 році. В умовах війни всі клієнти банку мають змогу отримати кредит на розвиток своєї справи без застави, підписавши договір дистанційно. “Навесні для проведення посівної компанії Альянс Банк вже видав 355 млн грн”, - повідомила Голова правління Альянс Банку Юлія Фролова
Щоб задовольнити клієнтів, які тимчасово змінили місце перебування та проводять вимушену релокацію бізнесу в західні регіони країни, Альянс Банк до кінця 2022 року відкриє 4 нових відділення у містах Івано-Франківськ, Рівне, Луцьк та Тернопіль. Станом на зараз, на постійній основі працює 28 із 30 відділень банку в інших регіонах України.
"Альянс Банк продовжив активну співпрацю з IFC у рамках Глобальної програми торговельного фінансування – Global Trade Finance Program (GTFP). Лінія торговельного фінансування дозволить Банку надавати своїм клієнтам необхідну підтримку при проведенні зовнішньоекономічних операцій. Попит на банківські продукти також змінюється в реаліях військового стану. Якщо в перші тижні клієнтів цікавили лише розрахунки за товари та послуги, то сьогодні вже є перші ознаки відновлення бізнес активності та попит на довгострокове фінансування бізнесу", - повідомляє Юлія Фролова.
За період лютий-квітень кредитними канікулами скористались майже 60% клієнтів банку, в основному - клієнти мікробізнесу. Більш ніж половина клієнтів повертається до погашення кредитів за новим графіком. Для клієнтів, які досі не змогли адаптувати свій бізнес до нових реалій, банк готовий пролонгувати кредитні канікули.
"Сьогодні ми вважаємо найважливішим підтримувати клієнтів для подальшого розвитку української економіки. Готові забезпечити кредитування підприємців із урахуванням усіх ризиків. Акціонери банку підтримують наші рішення, а комунікація насамперед спрямована на реалізацію стратегії розвитку у воєнних умовах", - коментує Голова правління Альянс Банку Юлія Фролова.
24 червня "Baker Tilly Ukraine" завершили проведення річного аудиту фінансової звітності Альянс Банку за 2021 рік. Зростання валюти балансу перевищило 4 млрд грн (+36%), а прибуток за результатами 2021 року сягнув рекордного значення 331 млн грн. Фактичне значення показника адекватності капіталу більш, ніж удвічі перевищило нормативне значення, що встановлює НБУ. Національний банк України в листі від 22 червня зазначив, що Альянс Банк дотримується установлених Національним банком вимог щодо значень економічних нормативів. Головний акціонер Альянс Банку Олександр Сосіс відомий як засновник і співвласник страхової групи "АСКА".
19 липня 2022 року Апеляційний суд у місті Гаага в Нідерландах (Апеляційний суд) у повному обсязі відхилив вимоги росії щодо оскарження Проміжного арбітражного рішення від 24 лютого 2017 року та Часткового арбітражного рішення від 04 лютого 2019 року щодо юрисдикції та зобов’язання, винесених Постійною палатою третейського суду у Гаазі (ППТС) у арбітражному провадженні щодо захисту інвестицій АТ КБ “ПриватБанк” проти росії. Рішення Апеляційного суду усуває ще одну перешкоду, створену росією у справі ПриватБанку, остаточне слухання якої щодо питань визначення розміру завданих збитків відбудеться в ППТС у жовтні 2022 року.
Герхард Бьош, Голова Правління ПриватБанку, зауважив: “Це рішення є важливим свідченням перемоги верховенства права. Особливо у ці складні часи для України є дуже важливим, щоб агресор зіткнувся із наслідками своїх дій. Я пишаюся Банком, що він зміг досягти правосуддя, захищаючи свої права.”
Як повідомлялося раніше, до квітня 2014 року ПриватБанк здійснював постійну активну діяльність та йому належали значні активи на території Кримського півострова, у тому числі кредити, нерухомість та готівкові кошти. Невдовзі після незаконної окупації Криму, росія здійснила ряд заходів, що мали наслідком незаконну експропріацію кримських активів ПриватБанку та припинення діяльності ПриватБанку в Криму.
У відповідь на це у 2015 році ПриватБанк подав позов до арбітражного суду проти росії відповідно до двосторонньої угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року. У цьому арбітражному провадженні, від участі в якому росія обрала ухилитися, арбітражний суд виніс проміжне та часткове рішення, встановивши, що він має юрисдикцію вирішувати спір та що росія незаконно експропріювала активи ПриватБанку в Криму. У 2019 році росія звернулася із заявою до Апеляційного суду, у якій просила переглянути або скасувати такі арбітражні рішення.
Інтереси ПриватБанку у Апеляційному суді представляла юридична фірма De Brauw Blackstone Westbroek N.V., у співпраці з Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP, головним радником в арбітражному провадженні, та Астерс, радником з українського права ПриватБанку.
Як близько підійшла Україна до фінансової прірви на початку війни з Росією? Завдяки чому вдалося не впасти у цю прірву? Скільки гривень надрукував НБУ і чи не обернеться це гіперінфляцією? // 18.07.2022
На ці запитання ВВС News Україна відповів заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.
Екстраординарні рішення
ВВС News Україна: Тиждень тому в колонці для "Української правди" голова НБУ Кирило Шевченко написав, що на початку війни був період, коли систему державних фінансів могло паралізувати. Чи можна вже розповісти, наскільки близькою Україна була до фінансового паралічу в березні 2022 року? Яким був розрив між потребами бюджету і тим, що могла генерувати економіка?
Сергій Ніколайчук: Війна - це шок для економіки та країни в цілому. У перші місяці багато підприємств призупинили роботу. Бойові дії призвели до логістичних проблем. Блокування перевезень Чорним морем, яким здійснювалася більшість експортних поставок - лише одна з них.
Терористичні дії Росії призвели до руйнування потужностей та складів підприємств. До вимушеної міграції як в країні, так і за кордон. До загибелі десятків тисяч мирних жителів.
Зрозуміло, що все це позначилося й на бюджеті. Скоротилися доходи, як через падіння економіки, так і внаслідок заходів з підтримки бізнесу. На початку війни було знижено та відмінено деякі податки та мита. З іншого боку, зросли видатки - на оборонні, гуманітарні та соціальні потреби.
Внаслідок зниження доходів та зростання видатків дефіцит бюджету зріс. Наші міжнародні партнери анонсували фінансову допомогу, але її надходження неритмічні, виділення потребує бюрократичних процедур (тобто часу), а зовнішні боргові ринки для України закриті.
Необхідно було ухвалювати екстраординарні рішення для традиційної монетарної політики, які дали б змогу уникнути колапсу в фіскальному секторі.
Чому це важливо? Тому що колапс державних фінансів означав би втрату обороноздатності країни, враховуючи, що значні оборонні закупівлі здійснюються за державні кошти. Економіка, фінансовий сектор та фіскальний є взаємопов'язаними, тож колапс останнього призвів би щонайменше до паніки та втрати макрофінансової стабільності.
Рішення почати монетизувати бюджет Національним банком було безальтернативним.
ВВС News Україна: Скільки вже довелося "заплатити" емісійними грошима за війну?
Сергій Ніколайчук: З початку війни Національний банк придбав в уряду військових ОВДП на 225 млрд грн (7,6 млрд дол. США).
З них 20 млрд грн - у березні, по 50 млрд грн - у квітні та травні. У червні обсяги емісійного фінансування дефіциту бюджету зросли до 105 млрд грн.
Причиною зростання є та сама неритмічність і повільні темпи надходження міжнародної допомоги упродовж травня та на початку червня, а також слабкі залучення уряду на внутрішньому борговому ринку через неготовність підвищувати дохідність за гривневими ОВДП до ринкового рівня.
ВВС News Україна: Чи вдалося нам відійти від загрози фіскального колапсу? Можливо, ми навпаки все ще наближаємося до паралічу у вигляді різкого падіння курсу гривні та гіперінфляції?
Сергій Ніколайчук: Державні фінанси та економіка взаємопов'язані. Водночас все ж важливо розрізняти ризики для фінансового сектору та девальвацію чи інфляцію.
Що ми бачимо у фіскальному секторі та чому ми продовжуємо фінансувати бюджет? Непокриті потреби держави зараз частково покриваються міжнародною фінансовою допомогою. Ми і надалі працюємо на цьому фронті для того, щоб ця допомога надходила та збільшувалася. Водночас, щоб припинити фінансування бюджету з боку НБУ, потрібно вирішити й інші завдання.
Перше - зменшити дефіцит. Це можна зробити шляхом зниження видатків, тобто їх перерозподілення на критичні потреби. Також потрібно збільшувати доходи бюджету. В умовах війни та дуже поступового відновлення економіки підіймати податки для українського бізнесу - самогубство. Натомість є простір для підвищення податків та мит на споживання, активи, ренту та імпорт, і це дасть змогу стримати некритичне витрачання ресурсів.
Друге - це робота зі збільшенням обсягів запозичень на внутрішньому борговому ринку. Тут допоможе підвищення ставок за гривневими ОВДП. Це вирішить кілька інших проблем, зокрема дасть змогу громадянам та бізнесу захищати свої гривневі кошти від інфляції шляхом вкладання у ці папери, а також знизить попит на валютному ринку, що зменшить тиск на резерви та коливання готівкового курсу.
Якщо подивитися на обсяги запозичень міністерства фінансів зараз, то стає зрозумілим, що ставки за гривневими ОВДП не є ринковими, і ринок очікує їх підвищення. Ми ведемо з цього приводу діалог з міністерством фінансів та сподіваємося, що вже невдовзі побачимо позитивні зміни.
Повертаючись до вашого питання про ризики девальвації чи гіперінфляції. По-перше, ми робимо все, щоб цього не відбулося, і я впевнений, що нам вдасться уникнути такого сценарію. Саме тому ми вже зараз говоримо про небезпеку покриття дефіциту бюджету емісійними грошима, щоб вирішити це питання якомога скоріше.
Резерви не є нескінченними
ВВС News Україна: В чому небезпека покриття потреб бюджету емісійними грошима?
Сергій Ніколайчук: Враховуючи, що від початку фінансування бюджету Нацбанком минуло вже більше чотирьох місяців (з 8 березня 2022 року - ред.), логічним було б спочатку пояснити, чому про ризики монетизації бюджету ми почали говорити лише зараз. Річ у тім, що у перші місяці війни ці ризики вдавалося поглинати завдяки накопиченому за попередні роки запасу міцності у вигляді міжнародних резервів.
Так, більшість отриманого державою фінансування від Національного банку направлялася в економіку та за підсумком потрапляла на валютний ринок. НБУ цю гривню викуповував, обмінюючи її на валюту з міжнародних резервів. Це давало змогу мінімізувати ризики для економіки та гривні, тому що надрукована гривня перекривалася за рахунок наявної валюти.
Цей механізм абсорбції ризиків працював би і далі, якби обсяги фінансування бюджету лишалися б обмеженими. Але у червні довелося викупити ОВДП вже на 105 млрд грн, це спричинило рівнозначний тиск на міжнародні резерви.
Зараз кожне нове емісійне фінансування бюджету посилює тиск на резерви. Вони не є нескінченими попри те, що до війни перебували на високих рівнях. Саме тому нам потрібно зменшувати обсяги монетизації бюджету та за можливості взагалі її припинити.
Ми розглядаємо рішення фінансування бюджету як таке, що дало змогу виграти час для переналаштування бізнесу до нових реалій та для надходження допомоги. Але воно аж ніяк не вирішує проблем фіскального сектору та навпаки у перспективі поглиблюватиме проблеми економіки, якщо його не припинити.
Йдеться про вичерпання міжнародних резервів, наслідком чого є потенційне збільшення коливань на валютному ринку. Це, зі свого боку, призведе до прискорення темпів зростання цін і розгортання інфляційної спіралі.
Звісно, це - не вихід. Саме тому ми перебуваємо в діалозі з урядом, традиційно прозоро розповідаємо про всі ризики та шляхи для їх зменшення, а також продовжуємо роботу над залученням зовнішнього фінансування. Я впевнений, що питання з емісійним фінансуванням нам вдасться вирішити.
ВВС News Україна: Яку частину потреб у фінансуванні Україна може закривати самостійно?
Сергій Ніколайчук: Якщо ми кажемо про потреби країни у валюті, то експортних надходжень та переказів від трудових мігрантів поки недостатньо для того, щоби покривати імпорт товарів, оборонні потреби та витрати українців за кордоном. Тому Національний банк продає валюту з резервів.
Гіперінфляція залишилася в минулому
ВВС News Україна: Який період НБУ ще зможе підтримувати бюджет без незворотних наслідків для валютного ринку та зростання цін? Наскільки високими є ризики гіперінфляції у разі, як НБУ і далі буде змушений емісійно підтримувати бюджет?
Сергій Ніколайчук: Поки міжнародні резерви дають нам змогу утримувати курс для міжнародної торгівлі, емісія незначно впливає на інфляцію прямим шляхом. Водночас непрямий вплив є.
Фінансування бюджету з боку НБУ погіршує інфляційні та девальваційні очікування бізнесу, населення та інших суб'єктів господарювання. Погіршення очікувань щодо інфляції відображається у збільшенні попиту на товари довгострокового використання, значна частина яких в поточних умовах є імпортованими. Це впливає на зростання імпорту.
Ураховуючи, що валютні надходження від експортерів не покривають потреби імпорту, значна частка валюти для забезпечення імпорту продається з міжнародних резервів. Зростання попиту на товари та послуги внаслідок погіршення інфляційних очікувань також тисне на ціни.
Схожа ситуація з девальваційним очікуванням. Їх погіршення призводить до збільшення попиту на валюту й відповідно до ситуативних коливань на валютному ринку. Ми бачимо, що після таких коливань курс у готівковому сегменті зазвичай відкочується назад - це я кажу до того, що купувати валюту при зростанні курсу - не завжди хороше рішення.
Водночас ми розуміємо, що проблему з емісійним фінансуванням потрібно вирішувати. Чим раніше - тим краще. Це потрібно як для того, щоб економіка вистояла в умовах війни. Так і для її відновлення після перемоги.
Водночас я окремо хочу зупинитися на ризиках гіперінфляції. Мені зрозуміло, звідки це питання з'явилося у інформаційному просторі - більшість з нас досі пам'ятають 90-ті. Але зараз інфляція знаходиться під контролем - попри її прискорення.
Національний банк має досвід боротьби з інфляцією, тому я вірю, що досвід проходження цієї війни дасть нам змогу продемонструвати, що такі речі як гіперінфляція залишилися для нашої незалежної та розвиненої країни у минулому.
Облікова ставка ще спрацює?
ВВС News Україна: На початку червня НБУ різко підвищив облікову ставку до 25%. Пройшов місяць, але виглядає, що сподівання НБУ на те, що це дозволить підвищити вартість гривні і знайти неемісійні інструменти покриття дефіциту бюджету, не дуже виправдалися (відсоткові ставки за депозитами і ОВДП практично не змінилися). Чому так сталося і якими можуть бути наслідки?
Сергій Ніколайчук: Ви правильно зазначили, що від моменту підвищення облікової ставки пройшов лише місяць. Ще об'єктивно не відіграли характерні й для мирних часів лаги трансмісії облікової ставки в ринкові ставки. Банкам потрібен час на адаптацію, здійснення прорахунків можливих ефектів, побудови стратегії цінової конкуренції на депозитному ринку, ухвалення управлінських рішень.
До війни найпомітніший ефект від підвищення облікової ставки спостерігався у депозитних ставках для фізичних осіб через 2-4 місяці, а повне перенесення тривало до 18 місяців. Зараз, ураховуючи особливості воєнного часу, ефективність процентного каналу трансмісії дещо послабилася. Тож поки зарано робити висновки стосовно ефективності реакції ринку на підвищення ставки.
Але процес розпочався. Приватні банки активніше підвищували ставки за депозитами. Це можна пояснити необхідністю заміщувати значні обсяги отриманого в НБУ рефінансування. Ставки за трьох- і шестимісячними депозитами в приватних банках зросли до 15-18%. А український індекс ставок за трьохмісячними депозитами фізичних осіб - на 2,3 відсоткові пункти.
Реакція окремих банків, які є маркетмейкерами на депозитному ринку (тобто формують тенденції на ринку), є несуттєвою. Це може пояснюватися наявним у таких банках профіцитом ліквідності та тривалішим прийняттям управлінських рішень. Проте окремі великі банки вже розпочали підвищення депозитних ставок. За нашими оцінками, враховуючи 100% державну гарантію на повернення депозитів, конкуренція з більш агресивними приватними банками підштовхуватиме маркетмейкерів до подальшого підвищення ставок.
Належне підвищення ставок за ОВДП могло б посилити вплив облікової ставки на депозитні. По-перше, привабливі умови розміщення коштів у гривневих облігаціях уряду стимулювали б банки активніше конкурувати за депозити. По-друге, зросла б зацікавленість населення в інвестиціях в ОВДП, що відволікало би кошти від вкладання у валютні цінності та купівлі імпорту.
Звичайно, ми очікуємо, що дохідність за гривневими ОВДП також відреагує на підвищення ставки НБУ. Якщо ж вплив облікової ставки на ринкові дохідності з тих чи інших причин виявиться слабким, ми готові запровадити додаткові заходи для, щоб його посилити.
Гроші не беруться з неба
ВВС News Україна: Яка ситуація із міжнародною допомогою? Чи вдалося у червні отримати очікувані 4,8 млрд доларів від західних партнерів? Які є розрахунки до кінця року? Чи здатна міжнародна фінансова допомога зняти частину тиску з Нацбанку?
Сергій Ніколайчук: Активізація міжнародної допомоги відбулася наприкінці червня. Завдяки цьому упродовж червня та перших днів липня Україна отримала близько 4,4 млрд дол. США. Загалом з початку війни до країни надійшло майже 13 млрд дол. США допомоги.
Зараз ми живемо в умовах війни. Війна - це об'єктивно дорого. Уряд витрачає суттєві кошти на оборону та безпеку: на закупівлю озброєння та техніку, на виплати військовим, на транспортування.
Уряду потрібні кошти для соціальної підтримки громадян: це пенсії, зарплати бюджетному сектору, зокрема і вчителям та лікарям, це стипендії. До цього додалися ще соціальні виплати тимчасово переміщеним особам, а ще потрібні кошти на відновлення інфраструктури. Це все гроші, й вони не беруться з неба.
Тому так, міжнародна фінансова допомога дуже допомагає Україні у цій війні. Вона також дає змогу знизити емісійне фінансування бюджету.
Глибина падіння зменшується
ВВС News Україна: За даними НБУ, коли можна розраховувати на відновлення економіки та експорту?
Сергій Ніколайчук: Насправді економічна активність вже потрохи відновлюється після значного падіння на початку війни. Звісно, це не означає, що ВВП вже зростає, але глибина падіння зменшується.
Відновлення економіки ми бачимо за багатьма показниками: це і пожвавлення роботи торгівельних мереж, і відчутне збільшення обороту ресторанних закладів, і зменшення частки непрацюючих підприємств.
Експорт поступово відновлюється, але повільно. Враховуючи, що основним шляхом його постачання до війни було Чорне море, яке фактично заблоковане. Наші міжнародні партнери допомагають налагоджувати експортну логістику, тому результат вже є.
Звільнення острова Зміїного стало важливою передумовою для подальшого розблокування експорту з України. Проте, на жаль, без розблокування чорноморських портів наявної спроможності експортних шляхів буде недостатньо для відновлення довоєнних обсягів експорту зернових.
Для підтримки бізнесу ми ухвалили кілька послаблень: дозволили імпорт будь-якої продукції та розширили строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. Це дасть змогу бізнесу купувати необхідну продукцію для виробничого процесу та збільшить можливості для експорту та імпорту товарів в умовах логістичних проблем.
ВВС News Україна: Якими можуть бути варіанти подальшого розвитку подій?
Сергій Ніколайчук: Наші дії спрямовуватимуться на те, щоб утримати фінансову стабільність. Це необхідне підґрунтя для роботи економіки в умовах війни "на виснаження", а також для реалізації "плану Маршалла".
ВВС News Україна: І запитання-бонус на злобу дня: станом на зараз на валютному ринку склалася унікальна ситуація, коли курс євро та долара зрівнялися, а в деяких банках долар став навіть дорожчим за євро. В чому причини цього і які наслідки матиме для України?
Сергій Ніколайчук: На світових ринках євро дешевшає відносно долара США і наразі він вже досяг паритету. Основна причина - негативні очікування з приводу можливої рецесії в Єврозоні та енергетична криза. Попри значні обсяги імпорту газу, його запасів недостатньо для економіки.
До цього додаються більш стрімке підвищення ставок для стримування інфляції Федрезервом США, тоді як ЄЦБ тільки сигналізував про підвищення ставок у липні. При цьому боргові проблеми південних країн Єврозони можуть гальмувати посилення монетарної політики ЄЦБ.
Повернемося до ситуації в Україні. Основні причини, які стримують зараз експорт, - втрата виробничих потужностей та ускладнене транспортування. Ураховуючи це, послаблення євро відносно долара США не матиме значного впливу на динаміку експорту з України. Ціна експорту зараз відіграє другорядну роль. Натомість послаблення євро здешевлює імпорт з країн Єврозони та може призвести до зростання його обсягів.
Довіра і співпраця з регулятором. На чому тримається банківська система зараз в Україні?
Читав колись інформацію про те, як один із австрійських банків працював під час другої світової війни. На мій подив, протягом усього воєнного періоду банк не відчиняв свої двері лише тиждень — у той момент, коли Австрію звільнили від фашистів. Мені це видалося дивним. Адже для мене тодішнього терміни «війна» та «банки, які люблять тишу» були речами незіставними.
А от нині я добре розумію, що насправді банківська система має працювати і під час війни. Є реальний військовий фронт, а є фронт фінансовий, який теж має своє значення для майбутньої перемоги. Головна місія банківської системи — не допускати перебоїв у банківському обслуговуванні громадян та компаній. І це українським банкам наразі добре вдається. Там, де не точаться бойові дії і немає загарбників, працюють відділення, поповнюються банкомати, відбувається інкасація. Без проблем проходять карткові перекази, оплати картками у торговельно-сервісній мережі, функціонують мобільні додатки банків. Це важливо, адже працюючі банки — це момент «нормальності» в тому військовому «ненормальному», яке оточує нас зараз з усіх боків. Це суттєва підтримка економічного життя та забезпечення спокою громадян за свої фінанси.
Нещодавно розмовляв з американським журналістом, його цікавило те, за рахунок чого банкам вдається зберігати довіру клієнтів у цей складний час. Моя відповідь була простою — безперервна робота банківської системи і є кращим «заспокійливим» для українців, що дозволяє зберігати віру в банківський сектор. Тобто тим фактом, що банки працюють, вони й забезпечують впевненість клієнтів у своїй стабільності.
Цікаво, що це працює і у зворотному напрямку — довіра українців до банківського сектора дозволяє банкам стабільно функціонувати. За місяць активного вторгнення агресора в Україну клієнти Ощадбанку — фізичні особи збільшили залишки на рахунках на 8,6 млрд грн. Немає проблем із ліквідністю — це дає нам можливість вчасно виконувати всі зобов’язання. Можна говорити, що довіра громадян дозволяє банкам працювати у воєнний час, і ця робота посилює довіру тих самих громадян. Виходить справжнє «рятівне коло» обопільної довіри, яке тримає українські банки на плаву.
Інколи для збереження безперебійності надання банківських послуг співробітникам банківського сектору доводиться діяти на межі героїзму. Ось кілька замальовок із життя підрозділів банку в «гарячих точках».
Робота відділень підтримується доти, доки є можливість обслуговувати людей без загрози життю клієнтів та персоналу. На першому етапі навіть захоплення населених пунктів не заважає колегам продовжувати банківське обслуговування. Надання послуг припиняється лише тоді, коли на порозі відділень з’являються озброєні вороги.
Найбільша проблема у «гарячих точках» у сфері банківського обслуговування — нестача готівки. Через це відділення банку не можуть здійснити соціальні виплати, яких потребують громадяни. Єдине джерело готівки у проблемних регіонах — це інкасація клієнтів з торговельної мережі. Щоб назбирати хоч щось для місцевих пенсіонерів, працівники підрозділів інкасації регулярно зідзвонюються з персоналом торгових точок і за наявності готівки організовують її доставку до відділень. Знову таки, навіть якщо населений пункт поза контролем українських військових.
Доставка готівкових коштів — ще той квест в умовах війни. Підрозділи безпеки регулярно опрацьовують максимально безпечні маршрути. У нас в банку був випадок, коли довелося перевозити готівку на човні через те, що агресор розбомбив міст і шляху суходолом просто не існувало. Звісно, подібні рішення не прописано в жодних регламентах з банківської справи.
Підтримувати доступність банківських сервісів банкам вдається і за рахунок тісної співпраці з регулятором. Національний банк та українські банки працюють зараз як одна команда і завжди йдуть назустріч один одному. Підтримка ліквідності, адаптація норм регулювання до поточної ситуації у секторі, діалог з усіх важливих питань — все це допомагає банкам під час війни.
Окрім забезпечення безперебійності обслуговування існують ще кілька пріоритетів у роботі банків у поточний момент. Насамперед це допомога бюджету та збройним силам. Як і багато інших фінансових установ, ми заплатили авансом дивіденди та податок на прибуток, придбали військові облігації на 10 млрд грн, перерахували на рахунок допомоги ЗСУ, відкритий Національним банком, 100 млн грн. Вдосконалюємо механізми допомоги фронту для наших клієнтів: прибрали комісії за перерахування на спецрахунок допомоги армії, зробили зручний інтерфейс мобільного додатку для таких трансакцій, надали клієнтам можливість долучитися до купівлі військових облігацій. І ми в цьому не унікальні - під час війни багато українських банків роблять подібні речі.
Також багато банківських установ запровадили чимало програм підтримки клієнтів у воєнний час. Зменшено або взагалі скасовано комісії, введено кредитні канікули, пролонговано картки. Банки та їхні клієнти зможуть врятуватися лише разом. За умови, що будуть допомагати один одному.
Ще один ключовий напрям роботи — підтримка економіки. Зараз недостатньо лише забезпечувати безперебійність платежів та збереження грошей на рахунках. Економіка потребує кредитів — це пальне для економічного механізму держави. Особливо великі потреби у сільського господарства, де на часі посівна.
За 43 дні війни ми видали близько 400 млн грн кредитів — переважно саме для аграрних підприємств. Хоча плани у нас значно більші: за квітень-травень плануємо прокредитувати цей стратегічний сектор економіки на 3 млрд грн. Також намагаємося надавати всю можливу підтримку тим галузям, які забезпечують життєдіяльність українців. Йдеться про мережі, які реалізують населенню найнеобхідніше: продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти, пальне тощо.
Безперервність надання послуг, патріотизм банків та їхні кроки назустріч клієнтам — все це складові довіри до банківської системи і гарантія нашої невідворотної перемоги на фінансовому фронті.
Початок військових дій змінив в Україні майже все. Але якщо війна зупинила одні бізнес-процеси, то на противагу цьому - форсувала потужний розвиток інших. Особливо це стосується росту корпоративної соціальної відповідальності. Зі слів Олександра Сосіса, акціонера Альянс Банка, 67% українців помічають, коли бізнес допомагає населенню та захисникам. «Якщо до 24 лютого корпоративна соцвідповідальність грала роль здебільшого для міленіалів, то зараз участь брендів в соціальному житті країни розглядається кожним ледве не під мікроскопом. Важливо уточнити, що грають роль не лише ваші дії, а й бездіяльність» - додає Олександр Сосіс. Акціонер зауважив, що розвиток соціальної відповідальності повинен бути комплексним, але в першу чергу враховувати фактори середовища. Саме тому зараз фокус соціальної відповідальності змінився і зосередився на патріотизмі, українізації, вирішенні нагальних гуманітарних питань, підтримці ЗСУ та уряду. Тепер, наприклад, екологічний принцип paperless відходить на другий план у порівнянні з принципом збереження трудових місць, забезпечення ВПО або створення благодійних зборів. Такої ж логіки дотримались у команді Сосіса, коли замінили підготовку до наступного «Форуму Добрих Справ» з підтримки і розвитку територіальних громад та підприємців на вирішення більш нагальних питань для суспільства. У виборі напряму соціальної відповідальності відштовхуйтесь від галузі вашого бізнесу Експерт рекомендує робити те, у чому ви та ваш бізнес є найбільш компетентними. Це можуть бути як матеріальні ресурси, так і інформаційна/організаційна підтримка, що сьогодні не менш значуща. Помітним прикладом таких дій стало створення Інтернет-військ в перші дні військових дій. Окрім цього зараз є немало актуальних проблем, до вирішення яких можна залучати бізнес. Олександр Сосіс з Інститутом розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр та Альянс Банком обрали стати координаційним волонтерським майданчиком, за час функціонування якого: ● надали першочергову гуманітарну допомогу розміром близько 60 тонн; ● забезпечували за можливості ЗСУ найнеобхіднішим у боротьбі за перемогу: взуттям, бронежилетами та комплектами форми;
● надають інформаційну підтримку та допомогу з пошуку житла для тих, хто його потребує. СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ БІЗНЕС – СОВІСТЬ КОЖНОГО З КОМАНДИ Можна з впевненістю визначити чи зможе ваш бізнес вистояти проти війни – це буде залежати від вас та вашої команди. Якщо, можливо, раніше бути соціально відповідальним було правом вибору лише власника бізнесу, то зараз це першочергова необхідність для всієї команди. «Поясню, що це значить. Все більше спеціалістів та членів команди виражають принципову позицію щодо роботи в компанії з визначеними принципами, тож упускаючи з уваги відповідальність вашого бізнесу, ви втрачаєте цінних членів команди і налагоджені бізнес-процеси. І навпаки – існуюча сьогодні ситуація згуртовує команду та надає приналежність до спільної мети», - додає Олександр.
Кожен українець у період дії військового стану міг переконатися особисто: банківська система не зупинялася ні на день, працювала без перебоїв, забезпечуючи платежі та доступ клієнтів до їхніх грошей.
Про це у своїй колонці для "Нового часу"заявивзаступник голови Національного банку України Ярослав Матузка.
"Щорічне стрес-тестування та вимоги до покриття операційного ризику капіталом підготували сектор до протистояння навіть до таких суттєвих загроз, як війна. Банки підійшли до кризи операційно стійкими та ефективними, зі значним запасом капіталу та ліквідності, із заздалегідь розробленими планами дій на випадок несприятливих подій та з високим рівнем довіри клієнтів", - зазначив він.
За його словами, побоювання з приводу панічних відтоків коштів не реалізувалися, навпаки, станом на 1 липня порівняно з початком війни гривневі вклади громадян зросли більш ніж на 20%.
Банки досить успішно впоралися із викликами для операційної діяльності, що виникли у перші місяці повномасштабної війни.
Загалом у країні зараз працює понад 85% відділень великих банків порівняно з 55% на початок березня. Робота відділень відновлюється за умови, що життю та здоров'ю клієнтів та працівників нічого не загрожує.
"Банківський сектор залишається операційно прибутковим, незважаючи на нижчі, в результаті військових дій, темпи зростання операційних доходів".Чистий операційний прибуток за результатами п'яти місяців 2022 року зріс більш ніж на 30% р/р", - наголосив Матузко.
Водночас у НБУ усвідомлюють, що глибока криза, викликана війною, матиме далекосяжні наслідки. Найбільшою загрозою для банків є реалізація кредитного ризику. За оцінками НБУ,буде втрачено щонайменше 20% кредитного портфеля.
"Обсяг непрацюючих кредитів у березні-травні зріс на 12,4 млрд грн, відповідно частка NPL зросла на 1,1 в.п. до 27,6% станом на 1 червня, але вона нижча, ніж на початку року(30% на 1 січня). Ми очікуємо, що надалі якість кредитного портфеля погіршуватиметься з огляду на виклики війни: фізичне знищення підприємств та житла, зниження платоспроможності громадян через зменшення зарплат або втрату роботи. НБУ дотримується політики регуляторних послаблень, щоб допомогти банкам пройти фазу кризи. Ми не застосовуємо до банків заходів впливу при недотриманні вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану. Крім того, з кінця липня буде знижено вагу ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Банки зможуть використати накопичений запас капіталу для покриття кредитних втрат", - наголосив Матузка.
Загалом, за оцінками НБУ, більшість банків мають достатній капітал, щоб покрити втрати кредитного ризику та достатній рівень операційної прибутковості, щоб відновити капітал після проходження глибокої фази поточної кризи. Станом на 1 липня значення нормативу достатності регулятивного капіталу Н2 становить 17,16% при нормативному значенні 10%, нормативу достатності основного капіталу Н3 — 11,4% при нормативному значенні 7%.
Нагадаємо, 6 липня 2022 року державний Укргазбанк здійснивдострокове погашення кредитурефінансування у сумі 2 млрд. гривень, отриманого від Національного банку України в поточному році.
Державний Приватбанк почав працювати на хмарній платформі Visa Cloud Connect та використовувати новий спосіб безпечного підключення до VisaNet через “хмару”.
Перенесення послуг у хмарне сховище забезпечує безперервний доступ клієнтів до фінансових послуг (карти, цифровий банкінг, банківські послуги, доступ до готівкових коштів тощо) у будь-який час, а також гарантує фінансову безпеку по всій країні.
Також за допомогою платформи Visa Cloud Connect клієнти банку із відповідних хмарних інфраструктур зможуть підключатися до VisaNet для обробки транзакцій.
Рішення Visa Cloud Connect створено для того, щоб допомогти банкам-клієнтам та партнерам з існуючою хмарною інфраструктурою обробки даних підключитися до Visa, усуваючи залежність від телекомунікаційної інфраструктури.
Хмарна платформа приймає та здійснює авторизації для всіх типів карт та транзакцій, у тому числі транзакцій без участі Visa. Крім того, Visa Cloud Connect може відправляти та отримувати пакетні файли в основні системи обробки VisaNet та з них
Багато українців стикаються з проблемою дзвінка з-за кордону чи з інших причин не мають доступу до мобільного звʼязку вітчизняних операторів. ПриватБанк запровадив проривну технологію розробки власних ІТ фахівців, за допомогою якої клієнти можуть спілкуватися з банком через інтернет та мобільний застосунок Приват24.
Бета версія такої унікальної інновації вже доступна всім користувачам мобільного Приват24 (iOs та Android) - потрібно лише оновити застосунок до останньої версії. Дзвінки до банку через застосунок безкоштовні та працюють за наявності мобільного інтернет чи Wi-Fi. Важливо, що такий спосіб спілкування з банком є безпечним, оскільки дзвінок захищений логіном і паролем від Приват24.
“Через війну мільйони українців змушені шукати прихисток за кордоном, а в деяких регіонах України поки що відсутній український мобільний зв'язок, тому саме зараз ми впровадили цю унікальну технологію, щоб наші клієнти були на зв'язку з банком за будь-яких умов, - говорить Керівник Напрямку "Омніканальний контактний центр" ПриватБанку Оксана Аношечкіна. - Команда фахівців контактного центру та розробників банку працювала над такою важливою для клієнтів інновацією більше двох років, щоб зробити комунікацію з банком ще доступнішою та простішою”.
Щоб подзвонити до ПриватБанку із застосунку, треба увійти до мобільного Приват24 із своїм логіном та паролем, перейти в “Профіль клієнта” - “Служба підтримки” - “Дзвінок через Приват24” (або “Дзвінок у підтримку” для Android). Зараз сервіс працює у тестовому режимі, щоб перевірити всі його можливості та зробити технологію ще більш зручною та досконалою.
Український бізнес вже отримав більше 250 млн грн фінансування на придбання сільгосптехніки, комерційного автотранспорту та спецтехніки від ПриватБанку. Про це повідомив керівник Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами ПриватБанку Євген Заіграєв.
За його словами, оновлена програма фінансування придбання основних засобів стартувала у червні 2022 року, за цією програмою банк планує видати клієнтам на оновлення парку техніки, передусім сільськогосподарської, понад 1 мільярд гривень до кінця року.
У липні ПриватБанк зробив доступним для клієнтів оформлення комерційного транспорту, сільгосптехніки та спецтехніки під 0% річних за програмою уряду “Доступні кредити під 5-7-9%. Подати заявку на оформлення можна на сайті.
Більше 99% платежів та переказів клієнтів банку не вимагають додаткових заходів фінмоніторингу та відповідно не вимагають додаткового підтвердження від клієнта. В банку розроблена та впроваджена сучасна автоматизована система, що дозволяє мінімізувати звернення до клієнтів і покликана виявляти саме ті операції, що можуть становити ризик для клієнтів та банку.
Навіть у випадках, коли фінансові операції клієнтів суттєві за обсягами - до прикладу, перевищують 500 тисяч гривень на місяць - банк, маючи законодавчо передбачені зобов'язання щодо вивчення джерел походження коштів та операцій, буде робити все можливе, аби встановити такі джерела з уже наявної у банку інформації.
І тільки за умови значної різниці між інформацією банку стосовно фінансового стану клієнта, рівня його доходів та обсягом операцій по рахунках буде звертатись до клієнтів задля надання пояснень, а за можливості, підтвердних документів. Будь-які обмежувальні дії не є поширеною практикою Банку і застосовуються виключно в межах законодавства і за відсутності інших шляхів з’ясування питання.
Звернення до клієнтів працівники банку роблять, за можливості, особисто і через зручні для клієнта канали комунікацій. Надати пояснення і документи клієнт може як у відділення банку, так і онлайн.
Важливо розуміти, що банк вживає максимальних зусиль для спрощення обслуговування клієнтів, наприклад, не проходять контроль кошти , які спрямовані на підтримку ЗСУ, на благодійні організації та волонтерські програми. За умови зрозумілого для Банку джерела походження доходу Клієнту, як до прикладу - отримання заробітної плати або бонусів, ні які питання не будуть підніматися.
ПриватБанк з повагою ставиться до свого положення лідеру банківського ринку і як компанія, що належить державі, вважає за можливо працювати виключно в рамках правового поля, нормативних документів регулятора. Банк впроваджує найкращі світової практики в багатьох аспектах роботи та спрямований на ти. покращення клієнтського досвіду.
Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі відкриває перед Національним банком України ширші можливості для реалізації євроінтеграційних процесів у фінансовій сфері та максимального наближення до однієї з ключових цілей центробанку.
«Питання європейської інтеграції постійно у фокусі уваги Національного банку України. Адже відповідно до нашої візії ми бачимо Національний банк повноправним членом європейської спільноти центробанків. Отримання статусу держави-кандидата на членство в ЄС суттєво наближає нас до реалізації цієї мети, – прокоментував результати саміту Європейської Ради Голова Національного банку України Кирило Шевченко. – Ми продовжимо дотримуватися європейського курсу в процесі подальшої трансформації та розвитку фінансової системи України. А як центробанк країни-кандидата на членство в ЄС матимемо значно ширші можливості для його реалізації».
Діяльність Національного банку у сфері європейської інтеграції була і залишається спрямованою на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. З цією метою НБУ постійно працює над імплементацією актів права ЄС у національне законодавство України, упровадженням міжнародних стандартів у сфері фінансових послуг, виконанням рішень двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС та інших міжнародно-правових зобов’язань і домовленостей у сфері європейської інтеграції, а також зміцненням довіри до Національного банку як центрального банку, який дотримується європейських стандартів у своїй діяльності.
Що вже зроблено НБУв напрямі євроінтеграції
З метою забезпечення максимального наближення регулювання фінансового сектору України до стандартів і правил ЄС Національний банк першочергову увагу приділяє підготовці комплексних законодавчих змін і удосконаленню нормативно-правової бази у сфері банківського регулювання та нагляду, платіжних систем, страхування, кредитної кооперації, фінансової звітності, боротьби з відмиванням грошей, цифрового ринку відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Завдяки спільним зусиллям Національного банку та Верховної Ради України у 2021 році регулювання фінансового сектору України значно наблизилося до європейських стандартів, що дало змогу досягнути найбільшого прогресу щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Розроблені і прийняті базові закони України, які ґрунтуються на нормах права Європейського Союзу щодо фінансових послуг та імплементують ключові директиви і регламенти ЄС у цій сфері. Зокрема:
рік тому ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи”(Закон № 1587-IX). Закон розроблено із залученням фахівців Міжнародного валютного фонду. Він передбачає наближення банківського законодавства України до законодавства ЄС (ураховує положення Директиви 2013/36/ЄС та Регламенту (ЄС) 575/2013).
Для імплементації окремих положень Закону № 1587-IX передбачено трирічний період, але його впровадження та застосування вже активно розпочато. Національний банк вже розробив і затвердив низку нормативно-правових актів, зокрема з питань організації корпоративного управління в банках, процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках та банківських групах, нагляду на консолідованій основі;
у червні 2021 року ухвалено Закон України “Про платіжні послуги”(Закон № 1591-IX), розроблений з урахуванням актів права ЄС, зокрема Директиви (ЄС) 2015/2366 та Директиви 2009/110/ЄС. Його впровадження дасть змогу модернізувати платіжний ринок України, створити підґрунтя для його розвитку та сформувати правову основу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС.
Наразі Національний банк активно працює над оновленням та розробленням нормативно-правових актів у сфері регулювання платіжних послуг. Зокрема, з питань безготівкових розрахунків, відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, здійснення операцій з електронними грошима, виконання міжбанківських платіжних операцій, залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг, авторизації діяльності надавачів платіжних послуг, реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури тощо;
у листопаді 2021 року Верховною Радою України ухвалено Закон України “Про страхування”(Закон № 1909-ІХ), який враховує положення Директиви 2009/138/ЄС та Директиви (ЄС) 2016/97.
Закон запроваджує нову модель регулювання, спрямовану на формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні з належним захистом прав споживачів послуг страхування. Він передбачає, зокрема, удосконалення вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, побудови ефективної системи корпоративного управління, застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, виведення страховиків з ринку та передавання страхового портфеля, встановлення нових вимог до страхових посередників.
Більшість положень закону набирають чинності з 1 січня 2024 року. Національний банк наразі активно працює над розробленням нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.
Серед інших питань у сфері фінансових послуг, важливих для реалізації наших євроінтеграційних прагнень, над якими продовжує працювати Національний банк:
супроводження у парламенті проєкту Закону України “Про кредитні спілки” (реєстраційний № 5125), який готується до другого читання;
продовження спільно з експертами Світового банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розроблення законопроєкту щодо врегулювання неплатоспроможності банків відповідно до Директиви 2014/59/ЄС, що встановлює рамкові положення щодо оздоровлення і санації кредитних установ та інвестиційних компаній;
підготовка нової редакції Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з урахуванням Директиви 2009/103/ЄС про страхування цивільної відповідальності у зв’язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов’язку щодо страхування такої відповідальності;
продовження реалізації кроків з валютної лібералізації, які передбачені розробленою спільно з експертами МВФ Дорожньою картою скасування валютних обмежень – щойно стабілізується ситуація в країні та будуть сприятливими економічні умови.
Нові виклики та можливості
За результатами саміту ЄС, перед Національним банком як регулятором ринку фінансових послуг України з’являються додаткові зобов’язання та завдання.
Серед них:
виконання взятих Україною зобов’язань для отримання режиму єдиного внутрішнього ринку ЄС, зокрема наближення українського законодавства у сфері фінансових послуг до права ЄС та продовження лібералізації руху капіталу;
розширення взаємодії з європейськими інституціями, зокрема Єврокомісією, Європейським центральним банком, Європейським органом банківського нагляду (EBA), Європейським органом зі страхування та пенсійного забезпечення (EIOPA), центробанками й наглядовими органами держав – членів ЄС;
сприяння надходженню нового виняткового пакета макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 9 млрд євро на підтримку макроекономічної стабільності та іншої допомоги ЄС;
для забезпечення більш тісної інтеграції українського та європейського фінансових ринків та відкриття доступу для їх учасників до додаткових інструментів здійснення міжнародних платежів вжиття разом із зацікавленими державними органами заходів із метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area, SEPA);
ефективна комунікація щодо ролі Національного банку в євроінтеграційному процесі з метою посилення рівня підтримки членства України в ЄС і всередині країни;
участь у перегляді переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів;
посилення крос-секторальної взаємодії з Урядом України для визначення заходів, спрямованих на відновлення української економіки після завершення війни, та подальша участь у їх реалізації;
виконання умов ЄС, наведених у висновку за результатами розгляду заявки на членство України в ЄС.
Національний банк і надалі здійснюватиме комплекс необхідних заходів, щоб забезпечити виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції для подальшого отримання статусу держави – члена ЄС.
Нещодавно Альянс Банк зіткнувся з поширенням у ЗМІ неправдивої інформації щодо фінансового стану та правомірності дій банку. Ми сподіваємось, що відрізнити справжню інформацію від неправдивої за цей час навчився кожний українець та наголошуємо на спростуванні поширеної інформації.
По-перше, варто зазначити, що художні перебільшення, метафори та лексика жовтої преси не є доречними для професійної журналістики, а особливо - у фінансовій сфері. По-друге, звертаємо увагу на аргументацію та посилання авторів. Здебільшого автор «викриває» неправомірні дії на основі власних домислів та посилаючись на фейкове видання Luxembourg Herald, що вже не раз публікувало підставні новини. «Команда Альянс Банку вважає фейкові новини ознакою замовленої агресії проти стратегічного росту Альянс Банку.
Ми закликаємо читати перевірені джерела та довіряти офіційним даним. Відповідна інформація про моніторинг та стан фінансових установ регулярно оновлюється на офіційному сайті Національного Банку України», - коментує Юлія Фролова, Голова Правління Альянсу Банку.
Таким чином, за допомогою нескладних дій кожен з наших клієнтів може знайти офіційні дані щодо фінансового стану Альянс Банку:
за результатами 2021 року збільшили розмір регулятивного капіталу з 0,6 до 1,0 млрд. грн. станом на 01.01.2022 року.
чисті активи банку за аналогічний період зросли на +4,1 млрд. грн.,
чистий прибуток Банку за рік склав 331 млн. грн,
значення CIR - 38%, що згідно з даними CASE-Україна вносить Альянс Банк до переліку найефективніші банків країни за підсумками 2021,
результат від операційної діяльності (операційний прибуток) Банку становить 53,5 млн грн станом на 01.04.2022;
впродовж останнього року (з 01.04.2021 до 01.04.2022) Національний банк не застосовував до Банку заходів впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій та віднесення Банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;
Банк дотримується вимог, установлених Національним банком щодо формування та зберігання обов’язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні, та значень економічних нормативів.
Станом на 01.06.2022 року Банк дотримувався всіх ключових економічних нормативів, що встановлюються Національним банком України.
Банк не має жодних партнерів в рф, натомість обрав для себе багаторічне партнерство з відомими міжнародними організаціями та рейтинговими агентствами. Зокрема, співпраця з IFC з 2018 року, у таких інвестиційних та консультаційних проектах: “Фінансування МСП України”, “Глобальна програма торговельного фінансування (GTFP)”, “Аграрні розписки в Україні”, IFC DigiLab. Ми також продовжуємо співпрацю у програмі Спільних проектів України та Європейського інвестиційного банку «Основний кредит для МСП і компаній із середнім рівнем капіталізації» і «Основний кредит для аграрної галузі - Україна».
Альянс Банк активно розвивається згідно власної довгострокової стратегії, що не може бути непоміченим з боку авторитетних українських установ:
Ми є лідером ринку банківських гарантій в системі Prozzoro з 2018 року. За минулий рік ми видали понад 17,9 тис. банківських гарантій на суму 13 млрд. грн. і плануємо надалі залишатися одним з провідних банків у цій сфері.
Отримали відзнаки "Найкращий SME Bank" та “Банк №1 за кредитним програмами для аграріїв" серед українських банків на «БАНК РОКУ - 2021».
Підтвердили високі кредитні рейтинги (як міжнародний від S&P на рівні «B-/B», так і від українського РА “Рюрик” на рівні uaAAA).
Також варто зауважити, що, у відповідності до Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 22 «Про особливості підтримання ліквідності банків у період дії воєнного стану», Банк має можливість залучити додаткове рефінансування, обсяг якого визначається виходячи з 30% залишків коштів фізичних осіб станом на 23.02.2022 року, тобто, в обсязі 0,5 млрд. грн. На поточний момент Банк не потребує додаткового фінансування та, відповідно, зазначеною можливістю не скористався.
Сьогодні Альянс Банк продовжує реалізовувати стратегію розвитку у заданих напрямах. Банк приймав активну участь у державній програмі допомоги аграріям у проведенні посівної кампанії у 2022 році та профінансував сільгоспвиробників на 353,8 млн. грн., відновив кредитування суб'єктів малого та мікробізнесу.
«Окрім цього, ми проводимо співпрацю з міжнародними фінансовими компаніями з метою фінансування клієнтів МСБ в аграрній галузі та галузі альтернативної енергетики та впровадження ресурсозберігаючих технологій. Активно розвиваємо міжнародні зв’язки, залишаємось лідером на ринку гарантійних операцій, розширюючи вже існуючі можливості за допомогою впровадження торгового фінансування та підтримки експортерів/імпортерів продукції», - резюмувала Юлія Фролова.
