З 2020 року значна частка небанківського фінансового ринку перейшла під нагляд Національного банку України від Нацкомфінпослуг. Так, «новенькими» під регуляцією НБУ стали страховики, страхові брокери, кредитні спілки, мікрокредитні організації, лізингові компанії, ломбарди та інші фінансові компанії. Окрім адаптації до зміни самого Регулятора, небанківські фінустанови також повинні були переналаштуватись в процесах фінансового моніторингу у зв’язку із виходом нового Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», і Постанови НБУ №107, що деталізує вимоги основного Закону для небанківських фінустанов.

Основний посил нового законодавства – це перехід від обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу до ризик-орієнтованого підходу. Новим Законом збільшено граничну суму порогових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу тепер ця сума дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень. Також помітний прогрес відбувся у дозволених методах ідентифікації/верифікації клієнтів.

Зупинімось на аспекті законодавства з фінансового моніторингу, який і досі викликає найбільше запитань у багатьох учасників небанківського фінансового сектору.

Що передбачає ризик-орієнтований підхід?

В першу чергу, це розроблення та впровадження в Установі внутрішніх нормативних документів, що будуть регламентувати всі заходи для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ВК/ФТ), а також визначення всіх пов’язаних з цими процесами складових.

По-друге, це запровадження та здійснення оцінки/переоцінки ризику клієнтів Установи. В залежності від рівня ризику який встановить Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) своєму клієнту під час здійснення НПК (належної перевірки клієнта) , що може приймати значення від низького до неприйнятно високого рівнів.  Для подальшої співпраці з клієнтом фінустанова застосоває принцип «KYC - Know Your Customer» що в перекладі означає «Знай Свого Клієнта» та забезпечує моніторинг ділових відносин з клієнтом, що уможливить оперативне виявлення відповідних притаманних клієнту або його діяльності критеріїв ризику.

По-третє - оцінювання ризиків, які притаманні діяльності Установи та оцінка власного ризик-профілю Установи.  Оцінюючи властиві своїй діяльності ризики Установа може контролювати ці ризики і втримувати їх на прийнятному для себе рівні. Тобто вести свою діяльність таким чином, щоб мати впевненість у тому що її не використовують з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Завершальним етапом в забезпеченні належної системи управління ризиками є організація належного контролю, як з боку Відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу, так і з боку керівництва Установи. Одним із заходів контролю, є регулярне та об'єктивне інформування керівництва Установи про виявлені ризики ВК/ФТ та заходи з управління такими ризиками.

На  рівні з іншими заходами Фінустанова повинна проводити регулярні внутрішні перевірки своєї діяльності, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії або незалежний аудит своєї діяльності.

Стислий огляд, що викладений у цій статті є основою для налаштувань належної системи управління ризиками, проте кожен учасник фінансового ринку повинен враховувати специфіку своєї діяльності та своїх клієнтів при запровадженні ризик-орієнтованого підходу у власній компанії.

Наталія Плахотіна

Засновник консалтингової Компанії LLC SMART-ADVICE

що спеціалізується на питаннях фінансового моніторингу

Редакція МФ Клубу «БАНКИРЪ»