Банківський сектор нині є достатньо стійким та готовий до запланованого підвищення вимог до капіталу, незважаючи на вплив торішньої кризи. Проте низка банків мають вжити заходів, щоб посилити свою стійкість до можливих кризових явищ надалі. Про це свідчать результати оцінки стійкості банків та банківської системи у 2021 році. 

Цьогоріч оцінку якості активів традиційно проходили всі банки, а 30 найбільших банків додатково пройшли стрес-тестування. За підсумками оцінки стійкості Національний банк установив вищий за мінімальний необхідний рівень достатності капіталу для низки банків. Цей цільовий рівень розраховано в такий спосіб, щоб навіть за реалізації стресових подій капіталу банку було достатньо для покриття можливих збитків. 

Оцінка якості активів проводилася незалежними аудиторами. Вона підтвердила, що загалом банки коректно відображають якість кредитного портфеля та решту основних показників діяльності. Здійснені аудиторами коригування здебільшого несуттєво позначилися на достатності капіталу банків. Їх основні причини – технічні неточності в оцінці кредитного ризику та подекуди некоректне трактування регуляторних вимог.

За базовим макроекономічним сценарієм підвищений рівень нормативів достатності капіталу було встановлено лише для 10 банків. Проте поточні значення шести з них перевищують установлені цільові значення, тож лише чотири банки потребують застосування додаткових заходів для виконання вимог Національного банку. Водночас для 20 банків було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу за несприятливим сценарієм. Серед них чотири мають нормативи достатності капіталу вищі за встановлені цільові значення, а решта 16 –повинні вжити додаткових заходів для підвищення достатності капіталу або ж зниження ризиків діяльності. 

Хоча кількість банків, для яких за результатами стрес-тестування виявлено ризики для капіталу, суттєво не змінилася порівняно з 2019 роком, оцінена потреба в капіталі значно знизилася. Так, за несприятливим сценарієм еквівалент цієї потреби на 1 січня 2021 року становив 41,7 млрд грн порівняно з 73,8 млрд грн два роки тому. За базовим сценарієм потреба знизилася майже всемеро – до 5,3 млрд грн порівняно з 35,3 млрд грн у 2019 році. 

Кращі цьогорічні результати більшості банків зумовлені їх вищою капіталізацією, збереженням прийнятної якості кредитного портфеля та достатнім рівнем операційної ефективності, що майже не погіршилися внаслідок кризи. Водночас сценарії для стрес-тестування були загалом м’якшими, ніж у попередні роки. 

Потреба в капіталі банків, для яких виявлено ризики для капіталу, здебільшого зумовлена такими чинниками: 

• високою вартістю та короткою строковістю фондування, що формує значний процентний ризик банків у несприятливих умовах; 
• значними адміністративними витратами; 
• утриманням на балансі надмірного обсягу непрофільних активів. За встановленими правилами основний капітал банків поетапно зменшується на вартість непрофільних активів; 
• незадовільним фінансовим станом окремих великих позичальників. 

Цьогоріч стрес-тестування вперше включало оцінку ризику втрати вартості державними цінними паперами, що оцінюються за справедливою вартістю. Це елемент ринкового ризику, який може реалізуватися в разі різкого зростання очікуваної дохідності боргових цінних паперів в умовах глибокої кризи. Загальний вплив цього ризику на банківську систему є помірним і значною мірою концентрується в державних банках. 

Для забезпечення стійкості банки надалі мають дотримуватися визначених Національним банком вимог із достатності капіталу або ж здійснити заходи для зниження профілю ризиків через провадження заходів з реструктуризації. Ці заходи можуть включати покращення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес-моделі. 

Результати оцінки стійкості банків та, зокрема, проведеного стрес-тестування засвідчили готовність банківської системи до подальшого впровадження вимог до капіталу відповідно до раніше оприлюдненого графіка. 

Детальну інформацію про результати проходження оцінки стійкості в розрізі банків буде оприлюднено на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку наприкінці грудня 2021 року.